Op vrijdag 7 augustus 2026 is Liudmyla Galaieva overleden.
Wie haar partner, dochter en verdere familie wil condoleren, kan onderstaand een blijk van medeleven of een mooie herinnering aan Liudmyla achterlaten. Op een later tijdstip wordt hier een mooi boek van gemaakt.
Познакомилась с Людочкой очень давно после её замужества и так мы две невестки встречались в семейном кругу у свекров.
В семье человека всегда лучше видно кто он такой.
Людочка и её мама это вообще уникальные люди.
Более доброжелательных, открытых, красивых людей редко встречала. Их внутренняя красота отражалась и во внешней красоте.
А какая любовь их к доченьке Тане.
Но болезни они никого не жалеют, они лишают сил, здоровья и укорачивают век.
Но душа вечна и мы можем молится об усопших.
Царствия небесного Людмиле и её мамочке Людмиле.
Warme herinneringen hebben wij aan de momenten met Liudmyla. Een van de mooiste herinneringen is ons bezoek aan Kiev. De hartelijkheid waarmee wij werden ontvangen, de volle planning waarmee ze ons kennis wilde laten maken met haar cultuur, dat ze haar huis ter beschikking stelde aan ons. Liudmyla, je had een groot hart en veel liefde om te geven aan de mensen om je heen. Dat je nu zo plots niet meer hier bent voelt ontzettend oneerlijk. We hadden Gena, Tanya, Michiel en de kinderen zoveel meer tijd met jou gegund. Wij hopen dat jouw liefde en kracht in hen door mag leven.
Wij zijn dankbaar dat wij jou hebben mogen leren kennen en zullen de herinneringen aan jou levend houden ♡ Veel liefs.
Людочка, дорогенька, царство тобі небесне. Ми дуже сумуємо за тобою, що так рано пішла від нас. Ми завжди будемо пам’ ятати тебе. Ти назавжди залишишся в нашій пам’ яті і в наших серцях. Світла пам’ ять
До свиданья, друг мой, до свиданья.
Милый мой, ты у меня в груди…
Людмила Валентиновна, до сих пор не укладывается в голове, что Вас больше нет с нами.
Вы умели радоваться мелочам, находя в них смысл и саму жизнь. Вам было интересно всё новое, и Вы никогда не спешили это осуждать, просто клали в свою копилку опыта, с любопытством, без предубеждений. Это очень восхищало, и этому хотелось у Вас учиться.
Вы умели ценить жизнь, понимая, что в ней действительно важно, и просто замечая то хорошее, что есть вокруг.
Вы щедро делились своим светом, теплом и мудростью. Часть этого света осталась с нами. Спасибо Вам.
Людочка ….. неймовірно важко усвідомити, що тебе більше немає з нами. Світ став, ніби,темнішим і холоднішим без твоєї щирої посмішки, без твого тепла та доброти, яку ти так щедро дарувала всім навколо.Я безмежно вдячна долі за те, що ми були знайомі. Спілкування з тобою завжди залишало на душі відчуття легкості і спокою . Ти була і залишишся в моїх спогадах тією рідкісною людиною, від якої завжди йшло тільки світло, і поруч із якою кожен почувався затишно й просто….сумую безмежно 🙏
Багато світлого і хорошого пов’язано з Людочкою. Людочка часто ділилася цікавими історіями: надсилала прикольні листівки, писала про кумедні випадки, які трапилися з нею на роботі або в побуті. Особливо їй піднімало настрій спілкування з онучками і вона могла розповісти масу історій про них. Не так давно Людочка надіслала мені уривок із свого щоденника про нашу першу зустріч. Дуже рада, що ти була у моєму житті, дуже сумую, що так рано пішла.
Світла пам’ять!
Людочка наша! Не дочитанная книга, не законченная мысль, так внезапно и рано оборвалась твоя жизнь… Никак последняя встреча на кафедре, перед отъездом, всплакнув, не предвещало такой беды. Последнее время было у нас много работы, ты завершила все дела, уже похоже с болью и только тогда, срочно решила ехать… А мы остались ждать, твоего скорого возвращения на дежурство… Перечитываю твои последние сообщения, полные оптимизма и надежды, без подозрений на фатальные проблемы. Для меня и кафедры, твой уход, невосполнимая утрата во всем, как близкого друга, коллеги. Светлая память, царствие небесное, Людочка! Благодарим небо, что ты была в нашей жизни!!!
Люба Людочка, не можу прийняти, що розмовляю в односторонньому напрямку, мала велику надію з тобою восени побачитися та обмінятися судженням, порадами, але…Ми поруч вже 48 років, з мого народження, багато пережили нашими родинами, часто згадую “мамусю Людочку”, ви мої рідні люди! Друзів не можна замінити, ти завжди будеш у моїх спогадах та серці поруч. Дякую тобі, Людочка, що була у моєму житті!
Людочка, моя люба, втратити таку близьку людину, з якою розділено більше 30 років життя — це невимовний, глибокий біль. Тим більший біль через те, що зовсім цього не очікуєш. Ти завжди вміла дружити — це рідкісний дар, з яким, мабуть, ти народилася. І тепер порожнечу в серці, яку нічим не заповнити. Навіть від розуміння, що ти просто існуєш викликало світлу посмішку, навіть, коли говорили про тебе, люди зразу ставали добрішими. Ти була надзвичайно чуйною, світлою та доброю людиною. Її душевне тепло, готовність підтримати та вислухати завжди залишаться у пам’яті. Біль від передчасного відходу дуже глибокий…….
Luda, we will remember you as a warm and cheerful person, always with a smile.
Thank you for taking us hiking and playing when we were kids.
You lived a beautiful life, caring for the people around you and finding so much joy and pride in your children and grandchildren. Surrounded by love and care until your final moments. You will be deeply missed and remembered.
We’ll meet again in a better world.
My sincere condolences to the family.
Bogdan
Liefde is
loslaten wat niet meer kan
en vasthouden wat altijd blijft
een warm lichtje
dat er diep vanbinnen is
in hart, gedachten en hoofd
draagt het gemis
Lieve Liudmyla, je blijft voor altijd in ons hart…
Riemer en Evelien
Невимовно тяжко усвідомлювати, що треба казати в минулому часі. Я дякую долі і обставинам які подарували знайомство з Людочкою, з Нашою Людочкою, згустком позитиву. Я досі чекаю двінка від неї, я досі вишукую у натовпі її вогняну зачіску, я досі чекаю радісних розповідей про успіхи і досягнення її обожнюваних онучок І плачу. Плачу від несправедливості долі, від того, що все ж таки доведеться звикати до її відсутності в моєму житті, житті моєї сім’ї але не в нашій пам’яті. Вона стільки доброго і вагомого залишила по собі! Вона любила життя і людей не зважаючи на складні обставини, які доводилося долати. Світла пам’ять і вдячність залишиться в моєму сердці допоки я живу. Щирі Співчуття рідним
Очень трудно найти какие-то слова, застряв где-то между осознанием и принятием этого прискорбного факта, что Людмилы больше нет.
Она всегда удивляла меня своей позитивностью и доброжелательностью даже в непростые времена.
“Светя другим, сгораю сам” – это вот точно было про неё.
И я верю, что то, как человек жил и относился к другим, обязательно отразится и на его загробной жизни.
С таким уровнем филантропии Людмила точно окажется в хорошем обществе.
Тане, Гене, Михилу и внучкам – побольше сил пережить утрату и жить дальше.
Lieve Tanja, Michiel, Emma, Sofia en Genna,
Met zoveel liefde was Luidmyla er voor jullie. Haar onverwachte en plotselinge overlijden komt met een hoop verdriet en gemis. Wij herinneren haar als een mooie vrouw met een heel groot hart die openstond voor heel veel mensen om haar heen. Haar positieve houding en waardering voor kleine dingen bewonderen we in haar. Juist daardoor besef we hoe belangrijk familie kan zijn en zullen wij nu ze er niet meer is, er extra voor jullie zijn als dat nodig is. We zijn ervan overtuigd dat ze van boven er voor jullie altijd zal zijn en dat jullie haar aanwezigheid op belangrijke momenten zullen voelen, zeker als dat nodig is. Sterkte en liefs
Прощавай наша Люда Левченко\Галаєва. Запамʼятаю тебе як енергійну, усміхнену та відповідальну. Ти вже студенткою була такою. Ти дуже гарний організатор, якому завдячуємо нашими зустрічами, включно із останньою. Тебе прийшли провести багато людей в Нідерландах і ще більше попрощались із тобою дистанційно тут, в Україні. Це не випадково.
Нехай святий Петро відмикне тобі ворота, а Господь прийме до царства небесного. Молись звідти за свою свою родину і Україну, яка тобі рідна і дорога і яка бореться за свободу.
Світла тобі памʼять, щасливого земного шляху твоїм рідним. Ти залишаєшся серед нас, кібернетиків УСГА випуску 1985 року
I remember the tost Ludmila gave during your wedding. She was telling how worries she was that you will be leaving in the Netherlands away from your family and friends. And how she now is calm and happy as she the room of people from all over the world which became your family here. It was really beautiful moment. Later on she came to me and told me how cute out little Amelie is. And she asked me “stiekem” to convince you to have kids, as she really want to have grandkids as soonest. I said laughingly I will do my best. I think I kept the promise :) She got to be there to see it and leave impact on their memory and will continue living through them
Людочка, не можу сформулювати багато слів для тебе, коли бачу тебе лише на фото. Ти для нас всіх залишишся найліпшою подругою, найкращою Мамою для Тетянки та найсильнішою бабусею. Й для Геннадія – дружиною перед людьми та Богом. Спочивай з миром.
Сестричка, моя дорогая!
Солнышко наше, родной, светлый человек, которого больше нет с нами. Мой мозг отказывается принять эту реальность, я не могу себе представить, что мы больше не сядем с тобой пить кофе у тебя на кухне из наших любимых чашек. Больше не сможем делиться восторженными впечатлениями о наших внучках, ведь для тебя Эмочка и София были лучиками радости, любви и позитива.
Все мы, твои родные и близкие друзья, коллеги и студенты будем помнить тебя по улыбке, рыжему цвету твоих волос, мягкому тембру твоего голоса и безмерной любви ко всем своим друзьям, родным и близким тебе людям.
Не восполнимая утрата и боль, твой уход из жизни, моя сестричка.
Сумую, назавжди в моєму сердці…
Тест
Людмила… Ніяк не можу прийняти той факт, що тебе більше немає поруч…
Не можу зібрати думки докупи. Стільки спогадів, стільки роздумів…
Дійсно, цінність моментів життя ми часто усвідомлюємо вже після, а не в самому моменті.
Людмила вміла жити й прожила дуже красиве, насичене, яскраве життя… Мені її дуже не вистачатиме. Доброзичлива, життєрадісна, позитивна, яскрава, світла особистість… Такою вона назавжди залишиться в моїй пам’яті.
Мої щирі співчуття родині…
Світла пам’ять Людмилі…
Dear Liudmyla,
Saying goodbye to you so unexpectedly and too early is deeply sad and my heart hurts for your loved ones.
I will always cherish the times I have met you and keep the good memories.
Your spirit of strength, kindness and love lives on in your daughter and granddaughters.
Rest in peace, knowing that your girls are loved by us here on earth and are watched over by you forever.
Kathy
Moge op de dag waarop
de zware last op uw schouders
u heeft afgemat
en u struikelt,
het stof dansen
om u evenwicht te geven.
En moge, als uw ogen
bevriezen achter
het grauwe venster
en de schim van verlies
bij u binnenkomt,
een menigte kleuren,
indigo, rood , groen
en azuurblauw,
in u een weide van verrukking
scheppen.
Moge de koestering van de aarde er voor u zijn,
moge de helderheid van het licht er voor u zijn,
moge de beweging van de oceaan er voor u zijn,
moge de bescherming van de voorouders en voor u zijn.
En moge een zachte wind
deze woorden van liefde
om u heen blazen,
als een onzichtbare mantel
om uw leven te behoeden
Lieve Michiel, Tetiana, Emma en Sofia,
Wat een verdrietige gebeurtenis voor jullie, we leven met jullie mee. Ik heb Liudmyla slechts 1 keer gezien, op jullie bruiloft. Het leek mij een lieve en warme vrouw en de trots straalde ervan af.
Hopelijk kunnen jullie vandaag op een mooie manier afscheid nemen. Veel sterkte.
Kus,
Thomas en Liza
Дорога Людмила Валентинівна, дуже тяжко повірити, що Вас уже немає. Знаю Вас коли я була ще студенткою, і знаю як колегу. У весь цей період часу Ви завжди були привітною, щирою, веселою, доброю, завжди готова надати пораду і підтримку. Ви компетентний викладач, щира і дотрозичлива колега! Щиро Вам дякую за Вас! Я завжди пам’ятатиму наші зустрічі в студентському сквері після роботи!!! Коли я ходила вимучена після безсонних ночей з каляскою і дитина плакала, а Ви йшли додому, як Ви мене розраджували, заспокоювали і підтримували!! Як мені цього не вистачатиме!!! Як мені не вистачатиме Вас!! Легких Вам хмаринок моя рідна!
Lg
Dear Liudmila,
You lived so brightly, and you were always full of love and excitement for life. You took care of everyone who came near you, giving us light and the desire to enjoy every tiny detail of our lives. You will always be in our hearts and in our memories.
Thank you for everything you brought into my life. Rest in peace.
Dear Liudmyla,
We will always remember your warm and gentle presence seeing us off each time we went, waving at us into the distance with your kind smile… then greeting us with your wise and genuine words once we met again. Traveling back and forth, through peace, chaos, births, departures and arrivals, your presence seemed to always punctuate the pivotal moments of life, lives lived, loved and rejoiced for, you were a constant source of remembrance of kindness, resilience and joy for us, now and forever.
Love,
Momo & Rutger
Людмило Валентинівно, хочу щиро подякувати за знання, поради, людяність, доброту, світло,що Ви несли, роботу пліч-о-пліч. Відверто тяжко підібрати слова, бо не віриться. Ви завжди всім нагадували, що знання, навчання -це важливо, але лишатися людиною важливіше , дбати про себе і оточення, вболівали за кожного студента, кафедру, допомагали, і водночас постійно шукали work&life баланс ,щоб бути з сім’єю, рвалися до них, і дуже засмучувалися ,коли не вдалося бути поряд. Це велика втрата для всіх. Дякую Вам за все… Світла пам’ять Вам. Щирі співчуття рідним та близьким
Людмила Валентинівна назавжди залишиться для мене людиною, з якої хочеться брати приклад.
Для мене вона була як мама в університеті. Вона завжди переживала за нас, підтримувала й ставилася до кожного, як до рідної людини. Вона була прикладом справжньої жінки — сильної, розумної, доброї, щирої та мудрої.
Я назавжди запам’ятаю її життєрадісною, усміхненою та неймовірно яскравою. Її любов до життя, її яскраві вбрання та тепло, яке вона дарувала всім навколо, назавжди залишаться в моїй пам’яті.
Дякую Вам, Людмило Валентинівно, за турботу, підтримку та за те, що були для нас більше, ніж просто кураторкою.
Назавжди у моїй пам’яті та в моєму серці. 🕊️
Dear Liudmyla,
We are so grateful to have had the chance to know you. We will always fondly remember the moments we shared: seeing you at Tanya and Michiel’s wedding, the times we met during your visits, and even our bowling game.
You always had a warm smile and were such a kind, caring, and wonderful person. It was beautiful to see how much you loved Tanya and how incredibly proud you were of her.
We feel lucky to have known you, even if only for a short time. You will be remembered with warmth, affection, and a smile.
With love,
Anna and Ruben
С Людмилой Валентиновной познакомились, когда работали в приемной комиссии. То есть я знала ее и раньше, но ближе познакомились именно тогда, и я узнала насколько она приятный, светлый и жизнерадостный человек. Это был год, когда Таня и Михал поженились. Я была в курсе подготовки к свадьбе, как Людмила Валентиновна готовила подарки, наряд в тех цветах, которые были предусмотрены. Это было счастливое время и счастливые хлопоты.
Невозможно представить, что мы больше не втретимся и не поговорим о дочках и внучках.
Людмила Валентиновна останется в наших сердцах и воспоминаниях.
Це дуже велика втрата для всiх. Для родни. Для колег. Для учнiв. Для студентів. Для друзів і знайомих. Пані Людмила, добра, щира людина, яка жертвувала собою заради інших. Вона залишалася в Україні поруч зі своїми студентами. Була разом з ними у скрутну годину. У тяжкий час. Допомогала і піклувалася до останньої години. Людмила неперевершена жінка з добрим серцеми та світлою душею.
Світла пам’ять.
Такі жінки як пані Людмила не вмирають ніколи. Вони живуть у наших серцях…
Щирі співчуття родині, друзям, колегам, студентам, учням.
Пані Людмила, дякую Вам за ваші знання!!
Нестерпно про Люду замість «жива» писати «жила». В 1980 вона стала моєю подругою, потім – найкращою подругою, потім, фактично, членом родини. Я не уявляю, як в декількох словах згадати ціле життя. Навкруги карколомно змінювався світ, а ми були разом. Могли говорити одна з одною про все, навіть про те, що нікому казати не можна, і Людочка не тільки мене слухала, вона мене чула. Особливо це допомагало в останні роки, коли ми розмовляли під час обстрілів, і ставало не так страшно. У Люди був справжній талант: зібрати купу людей, дуже різних, знайти потрібні слова для кожного і тримати нас всіх біля себе. Ми багато чого пережили разом, це вже було, і це в мене ніхто не забере. Як би не було боля
Людочка, нежный ангелочек, ты была редкая жемчужинка в этом мире. Очень тяжело и больно принимать эту потерю. Сердце разбивается прощается. Спасибо что в детстве любила меня как родную и показала мне как выглядит любовь мамы. Ты всегда будешь жить, доброй и красивой в моём сердце и памяти. Ты сияла как солнышко на земле. Продолжай сиять на нас с небесах.
Людочка, Солнышко мое!
Если бы мне пришлось описать тебя одним словом, это слово будет Позитив. Ты мне повторяла тысячу раз, что нужно искать позитив в любой ситуации, поэтому мое последнее письмо тебе будет по возможности позитивным.
С того дня, когда мы пришли смотреть списки поступивших и познакомились, мы не теряли друг друга из виду. Мы делились и радостями , и огорчениями. И хороших моментов было больше!
Наши встречи навсегда останутся в памяти как самые солнечные и радостные.
Ты мечтала встретиться со мной в Барселоне. И если я туда попаду, то буду гулять и смотреть на все твоими глазами. И даже обещаю побольше фотографироваться !
Теперь мне придется научиться жить без тебя.
Людочка дорогенька, тяжко змиритись з тим, що я вже ніколи тебе у цьому світі не побачу. Але я знаю що ти була Божим благословінням для моєї родини і це розлучення не на завжди . Прийде час і ми знову зустрінемось у нашого Батька на небі.
Відпочивай моя сестричко!
Людочка, тобі дуже пасувало твоє ім’я: ти була для всіх нас людяною, доброю, милою. Я пам’ятаю тебе завжди енергійною, активною, готовою кинутися на допомогу кожному з друзів або знайомих. Ми усі грілися у променях твоєї доброти, дороге наше руде сонечко, і я дуже втішена, що встигла попрощатися з тобою і сказати, що я тебе люблю. Але пройде ще багато часу, перш ніж я зможу усвідомити, що тебе немає з нами. І що не буде більше від тебе привітань на день народження: гарних, із купою смайликів. Спочивай з миром, дорога Людмила! Ти житимеш у доньці, внучках, у спогадах, на чудових світлинах, яких так багато. Вічная і світлая пам’ять!
Зоя, подруга, сестра подруги, куми та однокурсниці Юлії
Людочка, як боляче було дізнатися, що ти пішла від нас.
Але спогади про наші походи, поїздки, посиденьки гріють серце. Ти завжди вносила в кожну нашу зустріч тепло, світло, затишок, турботу і любов, ділилася цим дуже щедро. А ще у тебе був чудовий талант – щось придумувати нове, нестандартне, цікаве і веселе. В тобі було багато життя. Як шкода, що твоє життя так рано обірвалося.
Легкої тобі хмаринки!
З любов’ю та сумом, Лєна (Кнопа)
Дякую Вам за все… За Вашу підтримку, за розмови, за те, що з Вами завжди було легко і затишно. Ви поєднували в собі талант чудового викладача та рідної, близької подруги. Ваша доброта і все те, чому Ви нас навчили, назавжди залишаться з нами. Спочивайте спокійно, наш дорогий, хороший друг. Вічна пам’ять
My beautiful, kind, caring, and very wise Sister. I am blessed and very fortunate that I had you in my life. I cannot and I do not want to believe that you are gone.
Remember when 6 year-old me and 4.5 year-old Bogdan got lost in the neighbourhood and you went looking for us? When you and our dad found us, you could not stop crying and hugging us at the same time. I was a kid and I could not understand why you were doing it but it felt so wonderful. I know that you remember it.
Alina and I will try our best down here. Thank you for being my Sister for the time you were.
Love Always.
Yuliya & Alina
Людочка, дякую, що була в моєму житті!
За останнє літо і море. Я зараз теж на морі, тут трохи як у нашому Криму. Досі не вірю, що ти цього вже не відчуєш. Ловлю себе, що ота жіночка могла б бути тобою, ці брюки тобі бі б пасували і ми б сміялися разом.
У Києві я вже ніколи не зможу прийти до тебе і вертатися вночі пішки додому, ти більше не запропонуєш той молоток для відбивних для захисту в дорозі)) Ніхто тебе мені не замінить!
Трохи ревную до групи “Наша Людочка”, але рада, що ти дарувала їм свою ніжність та турботу.
Вірю, що зараз тобі затишно і не болить.
Сподіваюсь, ми ще зустрінемось!
Дорогой мой солнечный человек, спасибо тебе за все, что ты сделала для меня, за все твои добрые слова, веру в меня, твое тепло и любовь, за все моменты, которые мы провели вместе, за важную часть моего детства и моего взросления. Это навсегда останется в моем сердце. Бесконечно благодарю, что ты была моей второй мамой и всегда ею будешь.
Твоя крестница
Dear Teti,
Our sincere condolences for your loss. Life is really unfair, and your dearest mom left us way too early. We met her only once, but it was enough to see her very beautiful and kind personality, and that you are a copy of her!
We keep thinking that you have had a really tough few years. Wishing you only peace and brighter days from now on.
May her loving memory always stay in your heart.
Giedre & Filippo
Нашою тісною компанією ми, звичайно, ходили в походи. І коли хтось брав із собою дітей 👶👶👶, Люда завжди брала на себе всі «батьківські» турботи, щоб хоч трохи нас розвантажити.
Після кожного відвідування своїх онучок вона завжди ділилася яскравими кадрами з їхнього життя, і всі ми знали, чого нового вони навчилися.
Діти взагалі були її найвищим пріоритетом. Мої діти також пам’ятатимуть Люду та її життєві поради.
Вона ділилася своїм безцінним життєвим досвідом і завжди могла дати мудру пораду.
Люда завжди вірила у свою країну 💙💛 і не дозволяла песимізму оселитися в наших головах.
Частина мого світу миттєво зникла з мого життя.
Людочка, ти була світлою частиною нашого Всесвіту! ❤️
Лисичка, хорошего тебе перерождения. Твой образ и память о тебе останутся со мной до конца моего текущего воплощения.
Lieve lieve, Liudmyla , ik moet altijd aan je denken , de bitterballen het lekkere biertje en aanwezig bij Roze-Marijn haar 17 de verjaardag, je zal altijd in mijn hart zitten, ❤️ met liefde groeten Stef en Roze-Marijn en Anna-Floor.
Ми познайомилися завдяки Вашій прекрасній дочці, і якось одразу між нами з’явилася легкість, тепло, щирість.
Ми сміялися, любили солодощі від Рошен, планували випити разом просеко… усе відкладали, думали: «наступного разу».
Ви завжди називали мене Інессочкою — так ніжно, так по‑особливому. І коли хотіли, щоб я стала на Ваш бік у суперечці з Танею, казали: «Інессочко, ну скажи їй щось».
Мені дуже боляче, що все сталося саме так. Ви були не просто яскравою, розумною, світлою людиною — Ви були справжньою красунею. Навіть у лікарні, навіть у ті останні години — Ви залишалися прекрасною.
Так не повинно було бути… але, на жаль, сталося.
М’яких Вам хмаринок.
Людмила Валентинівна була дуже розумною, світлою, неймовірно доброю та однією з найприємніших викладачок для мене. Було дуже боляче дізнатися про таку новину. Вона залишила дуже теплі спогади по собі. Мої щирі співчуття близьким та рідним. Нехай світла пам’ять про Людмилу Валентинівну залишиться в серцях усіх хто її знав🙏
Life is sometimes incomprehensible, hard and unfair. It should not have been Liudmyla’s time yet. I will always remember this kind and special women, for the nice walks around Utrecht and anywhere in the Netherlands, the evenings that we played Kolonisten or Quixx with Tetiana and Michiel, the bitterballen that she always ordered at the Vingerhoed to accompany our beer after yet another stroll through town. I could have started a chocolate shop with all the chocolate that she brought me from Ukraine. And now she has gone, to Heaven, from where she will watch over us, in a place where there is no war, no suffering, And her soul will always be around us. Rest in peace, dear Liudmyla!
Люба Людочко,
Твоє світло, твоя доброта та щирість назавжди у наших серцях. Я пам’ятаю твою сонячну посмішку та душевні розповіді. Як добре було сидіти разом біля вогнища у теплій компанії. Туристичні походи були для нас школою життя, в якій ти була лагідною Наставницею. Обіймаю тебе у думках,
Таня Бєляєва (Кузнєцова)